Летять лiта, як хмари чередою,
А течiя несе мене й несе.
Не завжди доля лагiдна зi мною,
Але я Богу дякую за все.
За срiбнi ранки, змоченi росою,
Зимовi переливи кришталю,
Бо все живе наповнене красою,
I я його по-справжньому люблю.
Сприймаю негаразди всi з любов’ю,
А сльози перетворюю на смiх.
Не та вже сила, швидкiсть i здоров’я,
Та оптимiзму вистачить на всiх.
Снуе волосся бiла павутинка,
Але в очах промiнчик не погас,
Я-не поет, я-просто нiжна жiнка,
Що пише вiршi трепетнi для ВАС.